Громадські організації Благодійні організації Профспілки Релігійні організації Господарські асоціації Органи студентського самоврядування
На контролі

1. Проблеми застосування законодавства про громадські, благодійні, інші організації громадського сектору
Представники НУО, які працюють із розвитком громад... Реформування митних процедур на місцевому рівні об... Громадські активісти навчались інструментам впливу... усе про легалізацію, державну реєстрацію громадських організацій, релігійних організацій, професійних спілок, благодійних організацій
Пошук:  
НеприбутковістьЩо має бути у статуті для неприбутковості?Неприбутковість та її реєстраціяОзнаки неприбутковостіРеєстрація змінГромадські об'єднання (зміни)Благодійні організації (зміни)Приклади статутів громадських об'єднаньРеєстрація нових НУОГромадські об'єднання Благодійні організаціїАктуальноНОВИНИ СТАТТІНОВИНИ ПРОГРАМИПравова допомога НУОКонтакти програмиFacebook консультаційний центрКонсультаціїГРОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯБЛАГОДІЙНИЦТВОГРОМАДСЬКА УЧАСТЬІНШІ ПИТАННЯЕлектронна бібліотекаПЕРЕКЛАДИ РІШЕНЬ ЄСПЛ ПРО СВОБОДУ АСОЦІАЦІЇКОРИСНІ ВИДАННЯ АРХІВВідео-блоги архівАрхів публікаційАрхів новин Актуально -> НОВИНИ ПРОГРАМИ

Аналіз судової практики щодо року застосування Закону України «Про громадські об’єднання»

         1 січня 2013 року вступив у дію Закон України «Про громадські об’єднання». Він передбачає нові підходи до правових та організаційних засад реалізації права на свободу об’єднання, порядку утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань.

Судова практика є важливим джерелом дослідження та підтвердженням порушення права, наявних проблем у певній сфері правового регулювання. Рішення суду – це офіційний документ, в якому зафіксовано порушення права або відсутність такого порушення. Окрім того, аналізуючи рішення судів, можна побачити конкретні життєві ситуації, проблеми, які винесені на розгляд суду.
Здійснено дослідження більш як 400 судових рішень, у звіті описано більш як 30 судових рішень. Слід відзначити, що існує певна кількість справ, які є схожими за предметом спору, водночас судові рішення можуть бути різними в однотипних справах.
Дослідженню підлягали судові рішення, що доступні у Єдиному державному реєстрі судових рішень, за пошуковими словами «громадські об’єднання», «громадське об’єднання», «громадська організація» за період з 01.01.2013 року по 25.12.2013 року. В разі наявності рішень, які стосуються оскарження, здійснювався аналіз динаміки розгляду справи апеляційними та касаційними інстанціями.
Як засвідчують результати, на думку засновників, членів, учасників громадських об’єднань, найбільш проблемними питаннями, з яких вони ініціюють позови у судах, можна виділити наступні «блоки»:
- процедури повідомлення  про утворення громадських об’єднань;
- реєстрація громадського об’єднання із статусом юридичної особи, прийняття повідомлення про зміни у складі керівних органів;
- припинення громадських об’єднань;
- застосування закону щодо місцевих осередків всеукраїнських громадських організацій та відокремлених територіальних підрозділів громадських об’єднань;
- порушення та обмеження прав громадських об’єднань;
- проблеми реалізації можливостей громадськими організаціями у період втрати чинності Законом «Про об’єднання громадян» та набуття чинності Законом України «Про громадські об’єднання».
Таким чином, саме з огляду на наявність «контакту» із органами державної влади щодо процедур реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань виникають неоднозначні застосування Закону та як вважають засновники, члени (учасники) вони зумовлюють порушення їхніх прав та законних інтересів. Досліджувались рішення судів в адміністративних справах (справи про оскарження рішення, дій, бездіяльності органів державної влади та їх посадових осіб), оскільки питання забезпечення умов реалізації Закону України «Про громадські об’єднання» лежать саме у площині відносин із органами влади.
Якщо говорити про кількісне співвідношення проблем, які зумовлюють звернення засновників, членів (учасників) громадських об’єднань до судів з питань застосування нового Закону України «Про громадські об’єднання», то переважають справи щодо припинення громадських об’єднань  (35 %), права громадських об’єднань (20 %), реєстрацію (20 %), повідомлення про утворення (10 %), 10 % стосується місцевих осередків, 5 % питань вступу у дію закону. Водночас слід відзначити, що такий поділ є умовним. До прикладу, значна перевага справ щодо припинення громадських об’єднань зумовлена тим, що державні податкові органи в різних областях звертаються із типовими і «пакетними» позовами щодо припинення громадських об’єднань на підставі п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
  
Також варто відзначити, що у рамках одного блоку питань навіть при перевазі відсоткового співвідношення може мати місце більший перелік проблемних питань застосування Закону. Має місце і не однозначне застосування судами Закону України «Про громадські об’єднання» в різних областях, а також справи, в яких громадяни помилково трактують наявність порушень їхніх прав та законних інтересів.
 
До прикладу, у справах щодо процедур повідомлення про утворення громадських об’єднань є приклади, колигромадські об’єднання вважають порушенням своїх прав повернення статуту громадського об’єднання, що повідомляє про утворення, без засвідчення його реєстратором. Натомість і суди вказують, що у статті 16 Закону України «Про громадські об'єднання» визначено перелік документів щодо подачі громадського об'єднання без статусу юридичної особи для повідомлення про утворення громадського об'єднання, згідно якої не передбачено  статуту. Також не передбачено засвідчення та реєстрацію реєстратором статуту громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи.
Натомість у справах, які стосуються реєстрації громадських об’єднань із статусом юридичної особи, повідомлення про зміну статуту, керівних органів судами встановлено не вірне застосування порядку прийняття рішень, що стосуються цих процедур. Проблемним виявилось застосування строку, згідно якого громадська організація повідомляє про зміни до складу керівних органів протягом 60 днів з моменту прийняття відповідного рішення, якщо прийнято рішення суду у спірних правовідносинах. Адже відповідно до положень статті 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Як уже відзначалось, питання  припинення громадських об’єднань налічує найбільшу кількість прикладів судових рішень. Також  воно є одним із найбільш суперечливих, в якому наявні різні трактування судами Закону «Про громадські об’єднання» та пов’язаних із цією процедурою положень Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Податкового кодексу.
Також можливість застосування до громадських об’єднань Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у судовій практиці пов’язується із включенням відомостей про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням до Реєстру громадських об'єднань. Так відповідно до частини 3 статті 25 Закону України «Про громадські об’єднання», якщо вартості майна громадського об'єднання зі статусом юридичної особи, яке безпосередньо здійснює підприємницьку діяльність і щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такого громадського об'єднання відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також стаття 21 Закону України «Про громадські об'єднання» передбачає, що громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Реєстру громадських об'єднань.
У мотивації Постанови Вищого господарського суду України у справі № 904/396/13-г від 16 квітня 2013 року  вказується, що відповідно до статті 2 Закону «Про громадські об’єднання», громадські об'єднання утворюються і діють на принципах добровільності,  самоврядності,  вільного вибору території діяльності, рівності перед законом,  відсутності майнового інтересу їх членів (учасників), прозорості, відкритості та публічності. Зокрема, відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи). З огляду на те, що Нікопольське районне товариство інвалідів війни у Афганістані не є  суб'єктом підприємницької діяльності відповідно до вимог закону, то суди дійшли висновку про відмову у прийнятті заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на підставі ст.1, ч.2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".[1]
   Особливу велику частку становлять судові рішення, в яких наявні різні підходи щодо застосування процедури припинення громадських об’єднань із статусом юридичної особи за позовами державних податкових інспекцій.
   В частині позовів органів державної податкової служби суди задовольняли вимоги, в інших – ні. Так Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 809/1002/13-a від 22 квітня 2013 року задоволено позов Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС до Івано-Франківського обласного відділення всеукраїнської асоціації «Укржитлоексплуатація» про припинення юридичної особи.[2]
Задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС до Донецького обласного місцевого осередку всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів державної кримінально-виконавчої служби України» про припинення юридичної особи постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 р.     у справі № 805/870/13-а.[3] Позовні вимоги ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС до Херсонського міського громадського об'єднання аматорів авторалі та картингспорту «Авто-Ралі-Картинг-Клуб» задоволено постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2013 р. у справі № 821/2849/13-а[4]
 
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 2а/1770/4669/2012 від 18 січня 2013 року  задоволено позов Сарненської міжрайонної  ДПІ Рівненської області Державної податкової служби     до Профспілкової організації працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар'єр» та його дочірніх підприємств     про припинення юридичної особи.[5]
 
Запорізький окружний адміністративний суд у справі №  808/7214/13-а задоволив позов  Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Енергодарської організації «Спілка Чорнобиль»  про припинення юридичної особи.[6]
 
Аналогічно у справі № 815/3566/13-а Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 4 червня 2013 року задоволено позов Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області ДПС до громадської організації «Клуб спортивного покеру «Бродвей» про припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством.[7]
 
Натомість існують інші приклади у судовій практиці. Так у мотивації відмови у задоволені позову ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва до Миколаївської громадської організації телефестивалю «Бархатний сезон» про припинення юридичної особи Миколаївський окружний адміністративний суд вказав, що Законом «Про громадські об’єднання» визначений особливий порядок припинення юридичної особи громадської організації, а саме визначені підстави примусового припинення громадської організації, суб’єкти, що уповноважені звертатися до суду з позовними вимогами про заборону громадського об’єднання тощо. Як вказує суд, органи державної податкової служби не уповноважені на звернення до суду з відповідними позовними вимогами щодо заборони громадського об’єднання, не подання податкової звітності протягом року за даним позовом не може бути підставою для припинення юридичної особи громадської організації в порядку ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а відтак позовні вимоги не належать задоволенню.[8] 
 
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі №  817/61/13-а від 27 травня 2013 року задоволено апеляційну скаргу Громадської організації «Рівненська громадська ініціатива в сфері психічного здоров'я», скасовано постанову  Рівненського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 р.   та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС в задоволенні позову. [9] У задоволенні адміністративного позову Ізмаїльської об’єднаної ДПІ Одеської області ДПС до громадської організації «Наше майбутнє» про припинення юридичної особи громадської організації «Наше майбутнє», що не пов’язано з банкрутством – відмовлено Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 1 червня 2013 року.[10]
 
 Аналіз судової практики засвідчує, що як і уповноважені органи з питань реєстрації, так і суди  мають труднощі у застосовуванні законодавства про місцеві осередки всеукраїнських та міжнародних громадських організацій.
З 1 січня 2013 року діє Закон України «Про громадські об'єднання», відповідно до пункту 7 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону всеукраїнські та міжнародні громадські організації, зареєстровані на день введення його в дію, вважаються громадськими організаціями, що підтвердили свій всеукраїнський статус. Місцеві осередки таких громадських організацій можуть враховуватися для цілей частин сьомої - дев'ятої статті 19 Закону як їх відокремлені підрозділи протягом строку, визначеного пунктом 8 цього розділу.
Пунктом 8 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що правовий статус місцевих осередків громадських організацій, які діяли зі статусом юридичної особи на день введення цього Закону в дію, має бути приведений у відповідність із цим Законом протягом п'яти років з дня введення його в дію. Рішення про припинення таких осередків як юридичних осіб приймається вищим органом управління громадської організації. Правонаступником майна, активів та пасивів таких осередків є відповідна громадська організація.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 802/3479/13-а відмовлено у задоволенні позову осередку.[11]
 
Зміївська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області, Зміївського районного управління юстиції. У позовних вимогах організація просила суд визнати незаконним та скасувати наказ від 07.04.2013 року № 1/17 Зміївського районного управління юстиції Харківської області «Про відмову у прийнятті повідомлення про зміни до статуту, зміни у складі керівних органів громадського формування». У рішенні суду головним було посилання на підходи, вказані у листі Державної реєстраційної служби України від 06.06.2013 року за № 928-08-15-13-8, який погоджений Міністерством юстиції України та адресований реєстраційним службам Головних управлінь юстиції в АРК, областях, містах Києві та Севастополі. У листі, як вказує суд, Державна реєстраційна служба України наголошує на тому, що до часу прийняття вищим органом управління громадської організації рішення про припинення місцевого осередку зі статусом юридичної особи внесення змін до відомостей про діючі осередки здійснюється винятково в частині змін у складі їх керівних органів та місцезнаходження, а внесення змін до статуту (положення) цих осередків не допускається.
У блоці проблемних питань застосування законодавства про права громадських об’єднань є наступні:
- право на підприємницьку діяльність громадських об’єднань;
- право представляти інтереси своїх членів в органах державної влади, у тому числі судах;
- не можливість громадських об’єднань, які утворені шляхом повідомлення, бути позивачами в адміністративних судах, у тому числі з питань захисту права на доступ до публічної інформації;
- право на включення до Реєстру неприбуткових організацій та установ та співвідношення цього права із підприємницькою діяльністю.
Право представляти інтереси своїх членів надалі залишається не визнаним органами державної влади, у тому числі у суді. По-перше, суди вказують на те, що на відміну від Закону «Про об’єднання громадян», у статті 21 Закону України «Про громадські об’єднання» у переліку прав такого немає. Водночас до уваги не беретьсяте, щозгідно частини 1 статті 1 цього Закону, громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. По-друге, що стосується захисту інтересів громадян у судах, визнаються тільки документи, які посвідчують повноваження представника, що передбачені відповідними процесуальними законами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим у справі №801/4139/13-а залишено без руху позовну заяву Алуштинської міської громадської організації інвалідів «Благодать»  до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про спонукання до виконання певних дій.[12]
Як вказується у мотивації, «таким чином на момент звернення до суду (15.04.2013) у громадської організації відсутні повноваження представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах.» Повторно залишено апеляційну скаргу   Громадянської організації «Молодіжна організація захист інтересів молодих інвалідів» в інтересах засновника товариства інвалідів ОСОБА_1 без руху Ухвалою Севастопольського  апеляційного адміністративного суду у справі № 801/4937/13-а від 02.07.2013 р. Мотивація у відмові була аналогічна попередньо описаним судовим рішенням.[13]
 
Не можливість громадських об’єднань без статусу юридичної особи (утворені шляхом повідомлення) бути позивачами та відповідачами в адміністративному процесіпов’язана із тим, що відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України  позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Одним із проявів «дискримінації» громадських об’єднань без статусу юридичної особи є справи про  захист права на доступ до публічної інформації. Відповідно до частини 1, пункту 3 статті 21 Закону України «Про громадські об’єднання», серед прав громадських об’єднань передбачено одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Таке право стосується як і громадських об'єднань, які мають статус юридичної особи, так і тих, що діють без цього статусу.
Аналогічно відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запитувачем інформації можуть бути об’єднання громадян без статусу юридичної особи.[14]
Проте у разі порушення права на доступ до публічної інформації такі громадські об’єднання без статусу юридичної особи не можуть виступати позивачем у справі.
 У зв’язку із новими підходами, які введені Законом України «Про громадські об’єднання» в частині можливості здійснення підприємницької діяльності громадськими об’єднаннями, органи державної влади не знають як застосовувати норми Закону «Про громадські об’єднання», Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Податкового кодексу, «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які стосуються припинення громадського об’єднання.[15]
Судова практика засвідчує, що мають місцевідмови у включенні громадських об’єднань у Реєстр неприбуткових організацій та установ та присвоєння ознаки неприбутковості, яка надає пільги в оподаткуванні певних видів доходів. Переважно причиною є передбачення у статутах можливості здійснення підприємницької діяльності громадськими об’єднаннями. Громадські об’єднання користуються можливостями передбачення права на підприємницьку діяльність у статутах, проте стикаються із вищевказаною перешкодою, і зрештою змушені вносити зміни у статут для того, щоб їм було присвоєно ознаку неприбутковості.
Окремий блок питань стосувався зміни законодавчого регулювання відповідно до Закону України «Про громадські об’єднання» щодо порядку утворення, реєстрації, припинення громадських об’єднань. До прикладу, у судових позовах, які ініціювались громадськими організаціями до вступу у дію Закону «Про громадські об’єднання» і які уже розглядались за новим законом, виникали проблеми підтвердження повноважень представника відповідно до протоколів вищих органів управління, які були складені відповідно до старого закону. Також неоднозначними виявились застосування Перехідних і прикінцевих положень Закону «Про громадські об’єднання» в частині того, куди звертатись громадським організаціям,  як передається реєстраційна справа, а також строки такої передачі.[16] Мали місце судові спори щодо того, що органи з питань реєстрації не виконували судові рішення, які стосувались оскарження незаконних відмов у вчиненні реєстраційних дій у відповідності із старим Законом України «Про об’єднання громадян». В таких спорах судові рішення ухвалювалися на користь громадських об’єднань.[17]
 
   На основі проблем, які були виявлені, та аналізу підходів судів до застосування Закону України «Про громадські об’єднання» можна виділити наступні рекомендації: 

Верховна Рада України
§        Внести зміни до частини 2 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства, якими включити до переліку позивачів в адміністративній справі громадські об’єднання без статусу юридичної особи.
§        Внести зміни до Закону «Про громадські об’єднання», якими включити у перелік прав громадських об’єднань, передбачених статтею 21 Закону, право представляти та захищати права своїх членів, інших осіб за їх запитом, ініціювати позови з питань суспільних інтересів.
§        Внести зміни до Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства щодо представництва та визначити відповідні документи, які засвідчують представництво.
§        Узгодити підходи до ознаки неприбутковості громадських об’єднань та здійснення такими громадськими об’єднаннями підприємницької діяльності, визначити порядок оподаткування результатів такої діяльності у Податковому кодексі.
§        Внести зміни до Закону України «Про громадські об’єднання» і визначити позиції законодавця щодо припинення місцевих осередків всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, які легалізовані до вступу у дію Закону, і є юридичними особами, що відповідно до чинної редакції закону підлягають припиненню протягом 5 років з дня вступу у дію Закону, а їх майно передачі громадським організаціям. Хоча фактично такі є самостійними юридичними особами.
Міністерство юстиції (роз’яснення для уповноважених органів х питань реєстрації)
§        Роз’яснення щодо проблем формування найменувань громадських об’єднань відповідно до вимог Закону України «Про громадські об’єднання».
§        Роз’яснити уповноваженим органам з питань реєстрації обов’язковість виконання судових рішень, які прийняті щодо спорів, які виникали через оскарження відмов у проведенні реєстраційних дій на підставі Закону України «Про об’єднання громадян». Також роз’яснити порядок  застосування строку щодо подання документів у разі наявності судових рішень з цих питань. У разі наявності судового рішення про визнання певної особи (осіб) членами керівних органів громадського об’єднання строк подання документів, який становить 60 днів з моменту прийняття рішення громадською організацією про зміни до складу керівних органів, не застосовується. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
§        Підготувати чіткі і зрозумілі алгоритми-роз’яснення для уповноважених органів з питань реєстрації щодо порядку прийняття рішень, а також підстав для прийняття кожного із рішень щодо реєстрації та повідомлення про утворення у відповідності із Законом України «Про громадські об’єднання».
§        Роз’яснення для громадськості щодо відмінності процедур реєстрації громадських об’єднань із статусом юридичної особи і повідомлення про утворення громадських об’єднань без статусу юридичної особи, у тому числі правової експертизи і засвідчення статуту.
§        Необхідним є визначити порядок включення відомостей про здійснення підприємницької діяльності громадським об’єднанням до Реєстру громадських об’єднань.
§        Протягом 5 річного терміну, передбаченого Законом України «Про громадські об’єднання» щодо приведення у відповідність власних статутів та інших документів, чинними є статути, які затверджені до вступу у дію Закону, як і інші документи, в яких зафіксовано рішення про обрання керівних органів організацій.
§        Надати і довести до відома уповноважених органів з питань реєстрації і громадськості можливий порядок внесення змін щодо керівництва місцевих осередків.
§        Визначити порядок включення відомостей про здійснення підприємницької діяльності громадським об’єднання до Реєстру громадських об’єднань.
Верховний Суд України
§        Здійснити узагальнення судової практики з питань застосування Закону України «Про громадські об’єднання».
§        Роз’яснення щодо застосування процедури припинення громадських об’єднань на підставі ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
§        Роз’яснення щодо представництва громадськими об’єднаннями прав та законних інтересів.

 [1] Постанова Вищого господарського суду України у справі № 904/396/13-г від 16 квітня 2013 року. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30772290
[2]Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 809/1002/13-a від 22 квітня 2013 року. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30851803
[3]Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 р.     у справі № 805/870/13-а.http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29338067
[4]Постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2013 р. у справі № 821/2849/13-аhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33026726
[5]Постанова Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 2а/1770/4669/2012 від 18 січня 2013 року  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28738929
[6] ПостановаЗапорізького окружного адміністративного суду у справі №  808/7214/13-а від 25 жовтня 2013 рокуhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34592360
[7]Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 4 червня 2013 року у справі № 815/3566/13-а. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31603675
[8]Постанова Житомирського окружного адміністративного суду у справі №  0670/8535/12  від 31 січня 2013 р. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31712415
Ухвала про відмову у відкритті провадження адміністративній справі №810/5285/13-а від 4 жовтня 2013 рокуhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33967394
Постанова Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/3738/13-а від 19 червня 2013року    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32039103                                                                                    
[9] Постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі №  817/61/13-а від 27 травня 2013 року http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31488744
[10]Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 1 червня 2013 року у справі № 815/3582/13-аhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31578223
[11] Постанова Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 802/3479/13-а від 23 вересня 2013 р. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33729819
[12] Ухвала Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим у справі №801/4139/13-а від 18 квітня 2013 р. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30774526
[13] Ухвала Севастопольського  апеляційного адміністративного суду у справі № 801/4937/13-а від 02.07.2013 р. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32162472
[14] Див. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду  у справі №804/7983/13-а від 19 липня 2013 р. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32501581
Ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справі № 106/4839/13-а від 29.08.2013 р. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33391830
[15] Див. Постанова Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/1345/13-а  від 26 липня 2013 року. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32640955
[16] Постанова Запорізького окружного адміністративного суду у справі №  808/2521/13-а від 03 червня 2013 року http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31930361
[17]Постанова    Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/5043/13-а   від 26 вересня 2013 р.http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34048816
 

  Версія для друку

  Лінк на e-mail
Голосування
Чи вдавалось Вам подати документи на реєстрацію нової/змін про громадську/благодійну організацію з першого разу звернення до органу реєстрації?
так
ні
ще не звертався (лась)
 
Дайджест
№  11

Всі дайджести >>>
 
Партнери та друзі


  ADS:
веб-дизайн та хостинг
[ Andriy_BURDYK ]
© Портал "Юрист НГО". Програма правової підтримки організацій громадського сектору Центру громадської адвокатури, 2008.
Всі права застережені. Передрук матеріалів сайту вітається за умови гіперпосилання на Портал "Юрист НГО" http://www.lawngo.net