Громадські організації Благодійні організації Профспілки Релігійні організації Господарські асоціації Органи студентського самоврядування
На контролі

1. Проблеми застосування законодавства про громадські, благодійні, інші організації громадського сектору
Консультації щодо діяльності НУО on linе! Посібник «Об’єднання громад» Навіщо громадам стратегії в процесі впровадження р... усе про легалізацію, державну реєстрацію громадських організацій, релігійних організацій, професійних спілок, благодійних організацій
Пошук:  
НеприбутковістьЩо має бути у статуті для неприбутковості?Неприбутковість та її реєстраціяОзнаки неприбутковостіРеєстрація змінГромадські об'єднання (зміни)Благодійні організації (зміни)Приклади статутів громадських об'єднаньРеєстрація нових НУОГромадські об'єднання Благодійні організаціїАктуальноНОВИНИ СТАТТІНОВИНИ ПРОГРАМИПравова допомога НУОКонтакти програмиFacebook консультаційний центрКонсультаціїГРОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯБЛАГОДІЙНИЦТВОГРОМАДСЬКА УЧАСТЬІНШІ ПИТАННЯЕлектронна бібліотекаПЕРЕКЛАДИ РІШЕНЬ ЄСПЛ ПРО СВОБОДУ АСОЦІАЦІЇКОРИСНІ ВИДАННЯ АРХІВВідео-блоги архівАрхів публікаційАрхів новин Актуально -> СТАТТІ

ОЛЕКСАНДР СЕВЕРИН:Куди цього разу вестиме дорога, мощена шляхетними намірами?

Планом заходів щодо реалізації у 2008 році Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства в Україні ("План", після вагань, затверджено урядом Тимошенко 28.05.08 розпорядженням №784-р, "Концепція" – не найгірша спадщина уряду Януковича) на Міністерство юстиції України покладалося, зокрема, завдання:

"доопрацювати і подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України “Про об’єднання громадян” (нова редакція), в якому передбачити:

- скасування обов’язкових вимог до надання територіального статусу громадським організаціям;
- перелік документів, необхідних для легалізації громадських організацій, розмір збору та строки проведення процедури легалізації;
- право громадських організацій на провадження господарської діяльності відповідно до законодавства;
- скасування обмежень щодо реалізації права іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на свободу об’єднання в громадські організації;
- порядок ведення реєстру громадських організацій та доступу до нього;
- порядок проведення перевірок діяльності громадських організацій для їх перереєстрації та припинення діяльності".

Виконати доручення Мін'юст мав не пізніше червня. Червень проминув, липень теж і, не знайшовши ознак законопроекту на офіційних сайтах МЮ, КМУ та установи з чудовою абревіатурою ВРУ, 10 серпня я надіслав (за своєю звичкою) інформаційного запита до Мін'юсту, в якому просив повідомити про стан виконання урядового доручення і надати текст законопроекту.

Трохи перевищивши встановлений Законом "Про інформацію" термін, відведений для відповідей допитливим (набридливим?) громадянам, заступник міністра пан В.Цоклан листом від 19.09.08 №С-25445-18 люб'язно надіслав копію розробленого законопроекту "Про громадські організації", повідомивши, що "на сьогоднішній день проект Закону України "Про громадські організації" надіслано на розгляд Кабінету Міністрів України. Найближчим часом законопроект буде розглядатися на Урядовому комітеті з питань гуманітарної та соціальної політики". На жаль, залишилося нез'ясованим, коли сталася приємна подія надсилання законопроекту на розгляд та коли саме станеться не менш позитивна подія його розгляду, але не будемо надто вже прискіпливими.

Не претендуючи намалюватися фахівцем з питань правового регулювання діяльности неурядових організацій, не прискіпуватимуся і до тексту законопроекту, залишаючи це доволі численним знавцям. Проте "промоніторити" формальний бік виконання його розробниками "Плану заходів..." все ж таки варто, як і наголосити на деяких положеннях, контроверсійність яких впадає у вічі. Отже:

І. Формальне.

1.1. Замість передбаченого Планом проекту Закону "Про об'єднання громадян" (нової редакції) розроблено проект Закону "Про громадські організації" – себто з предмету регулювання виведено питання політичних партій, що в принципі і не дивно і напевно правильно, враховуючи наявність чинного Закону "Про політичні партії" від 05.04.01. Але формально – відступ від Плану.

1.2. Зі скасуванням обов'язкових вимог до надання територіального статусу громадським організаціям не склалося – стаття 19 розписує "порядок отримання громадськими організаціями статусу "всеукраїнська" та відмови від нього". Більш того, у разі еволюції проекту до рівня закону таку можливість матимуть лише зареєстровані ГО (себто юридичні особи), тоді як легалізовані шляхом повідомлення "вмиються". Можливо – сльозами.

1.3. Перелік документів, необхідних для легалізації ГО та строки проведення тої процедури у законопроекті є. ОК.

1.4. Про "право ГО на провадження господарської діяльности" сказано, що "з метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські організації можуть здійснювати необхідну господарську діяльність без мети отримання прибутку, засновувати підприємства, установи та організації" (новація у порівнянні з чинним Законом "Про об'єднання громадян"), тобто, на відміну від чинного Закону "Про об'єднання громадян", проект надає право господарської діяльности безпосередньо НУО.

1.5. Обмеження для іноземців та осіб без громадянства благополучно скасовано.

1.6. Порядок ведення реєстру ГО визначено.

1.7. Замість порядку проведення перевірок діяльности ГО проект традиційно для постсовєцького законодавства України ліниво відсилає до інших законів та "порядку, затвердженого Міністерством юстиції", що не лише є відступом від Плану та за визначенням знижує якість законопроекту, але і не надто кореспондує зі ст.19 Конституції України, котра каже – "тільки законом".

ІІ. Сутнісне.

1. На відміну від чинного Закону "Про об'єднання громадян", що забороняє діяльність організацій, котрі різні негарні речі штибу насильницької зміни конституційного ладу мають "метою", законопроект передбачає (п.1 ст.2) судову заборону діяльности, якщо на негарні речі "спрямовані програмні цілі або дії" відповідних організацій. Як на мій погляд, це формулювання, що може тлумачитися як умова прямого умислу, не завадило б замінити на "якщо їхні програмні цілі або дії безпосередньо чи побічно спрямовані на...".

2. Навряд чи має право на існування норма (п.1 ст.3) за якою до законодавства про громадські організації включаються також і [підзаконні] "акти законодавства, прийняті на підставі закону", як така, що відкриває можливість вихолощення і викривлення положень закону урядовою чи відомчою законотворчістю. Хіба що казати про "прийняті на виконання відсилочних норм цього Закону".

3. Геть не зрозуміло, на яких підставах і за які заслуги "громадській організації може бути надано статус національної" (п.7 ст.9), що не слід змішувати зі всеукраїнським статусом. До речі, такої чести ГО може вдостоїтися, за задумом авторів, саме у підзаконному "порядку, визначеному КМУ".

4. У статтях, присв'ячених легалізації ГО, вельми не вистачає, як на мене, недріб'язкового уточнення, що органи реєстрації всі відповідні документи (та письмові відмови у легалізації) надсилає саме рекомендованими листами. Мета є простою – щоби документи не губилися безслідно. Або не "губилися".

5. Принагідно, проект потребує доповнення чітким і виключним переліком (наразі проект оперує відсилками) підстав відмови у легалізації, а також пояснення, що письмове обгрунтування відмови має бути "повним і детальним". Рівною мірою необхідно пояснити, що мається на увазі під "неточностями і помилками в документах", котрі можуть бути підставою відмови. Скажімо, якщо я раптом створюватиму якусь Спілку соціяльної активности, то чи вважатиме чиновник з його версією написання "соціальної активності" – що у мене "неточність і помилка", яка ту нещасну Спілку ставить поза законом?

6. Пункт 8 статті 20 проекту передбачає можливість позасудового припинення діяльности ГО, легалізованих шляхом повідомлення, тоді як справедливішим і конституційнішим виглядає робити це за позовом Мін'юсту до засновників чи то уповноваженої особи.

7. До речі, про справедливість. Я не коментуватиму наступну норму (п.5 ст.20), а ви спробуйте знайти в ній бодай ознаки справедливости (за яку, за поширеною версією, "варто боротися"):
"У разі ліквідації зареєстрованої ГО її активи передаються...іншим громадським організаціям. Якщо такі ГО не визначено, або якщо вони не прийняли майно у встановленому законодавством порядку, таке майно переходить у власність держави".
Якщо ознак справедливости вам виявити не вдалося, то може це тому, що їх Вам затуляє Велика Державна Жаба (ВДЖ), ласа до ваших членських внесків.

8. І останнє та головне. За версією розробників, громадські організації матимуть право діяти "у порядку, визначеному законодавством України". Отже, держава, Її Вельможність, реальні права громадянським організаціям даруватиме на власний розсуд, милостиво наділятиме (або, відповідно, не даруватиме і не наділятиме, бо ж Вельможність). У тому числі – і підзаконними актами. Відтак, критично важливо вилучити цю норму, натомість записавши про обов'язок ГО при здійсненні діяльности дотримуватися Конституції і законів України. Інакше можна вважати, що шляхетні наміри зійшли у традиційному напрямку - на пси. А з ними - і конституційне право на свободу об'єднання.

А обіцяв не прискипуватися. Збрехав? Ну, тоді перепрошую.



  Версія для друку

  Лінк на e-mail
Голосування
Чи вдавалось Вам подати документи на реєстрацію нової/змін про громадську/благодійну організацію з першого разу звернення до органу реєстрації?
так
ні
ще не звертався (лась)
 
Дайджест
№  11

Всі дайджести >>>
 
Партнери та друзі


  ADS:
веб-дизайн та хостинг
[ Andriy_BURDYK ]
© Портал "Юрист НГО". Програма правової підтримки організацій громадського сектору Центру громадської адвокатури, 2008.
Всі права застережені. Передрук матеріалів сайту вітається за умови гіперпосилання на Портал "Юрист НГО" http://www.lawngo.net