Вже кілька років поспіль в Україні існує проблема хронічного недофінансування судової системи. З усіх гілок влади саме судова фінансувалася менш за інших, хоча функціонально вона є найважливішою. В той же час, судам все ж таки вдавалося більш-менш ефективно працювати в умовах відсутності коштів на судочинство: без поштових марок та конвертів, в старих не ремонтованих будівлях тощо. Кожен рік суди розглядають мільйони справ пов'язаних із життям простих людей, незважаючи на ті скрутні умови у які їх поставила держава.

Але у 2009 році ситуація стала занадто критичною. На матеріальні потреби судів для здійснення судочинства держава виділила лише близько 21 відсотка від необхідного! Суди залишились без коштів, які повинні були йти на купівлю поштових марок та конвертів, забезпечення зв'язку, тобто фактичного забезпечення процесу судочинства. На сьогоднішній день всі виділені кошти витрачені, і наразі стало питання - як забезпечити роботу судів до кінця року?

При зверненні до суду громадяни повинні сплачувати до бюджету державне мито та збір за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Та жодна копійка з цих коштів фактично не йде у суди. І сьогодні постає питання, чому суди повинні забезпечувати державу яка в свою чергу відмовляється їх фінансувати, а громадяни сплачувати збори, які по суті не відповідають своєму цільовому призначенню та не забезпечують громадянам реалізацію їх права на справедливий суд?

Ефективна робота судів не можлива за умов, коли в них відсутній папір, недостатньо видаткових матеріалів, коли за наявністю великої кількості справ, їх нема де розглядати, бо не виділено коштів на придбання необхідних приміщень тощо.

Саме такі умови сприяють поширенню корупції в системі правосуддя. Нажаль, досі не відомо, що робить влада, щоб дійсно змінити цю ситуацію, крім того, що звинувачує суди у зловживаннях і недостатній ефективності роботи.

Більше десяти років у державі різні інституції займаються вивченням стану судової реформи. На всіх рівнях створюються робочі групи з реформування судової системи, виділяються на це непомірні кошти. Але який сенс це робити, коли держава не може забезпечити навіть ту систему, яка є сьогодні?

Як стара, так і нова влада використовували до цього одні й ті ж самі принципи у роботі з судовою гілкою влади - принципи контролювання і тиску. Поки що інших засобів влада не використовує. На нашу думку, якщо влада не змінить погляди на суди, то найближчим часом у нас буде повністю зруйнована судова система взагалі, а про правосуддя не буде йти і мови.

Голова Верховного Суду України, Рада суддів України неодноразово зверталися до Уряду, Верховної Ради України, Президента із закликом про вирішення питання із фінансуванням. Чому їх не чують?

З огляду на зазначені факти, з метою захисту прав та основних свобод людини, з метою забезпечення доступу до правосуддя в Україні Судова Асоціація України «Фундація сприяння правосуддю» висловлює щире занепокоєння діями та бездіяльністю Вищих органів державної влади України, які можуть привести до катастрофічних наслідків для держави, та звертається до Президента України, як гаранта Конституції, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з проханням:

• терміново переглянути засади фінансування судів та винайти кошти на дофінансування витрат на судочинство,

• збільшити обсяги витрат на матеріально-технічне забезпечення судів,

• переглянути план асигнувань на рік та забезпечити пропорційний розподіл коштів для всіх судів помісячно.

Джерело: Українська гельсинська спілка з прав людини

  Версія для друку

  Лінк на e-mail