Тінь Пакту Молотова-Ріббентропа досі затьмарює історичну пам'ять. Для поляків, литовців, латвійців, естонців та бесарабців Пакт знаменував початок терору, масових депортацій, рабства, вбивства, які принесли з собою нацистська та Червона армія, які скоординовано вчинили напад і розділили між собою Східну Європу згідно секретних протоколів узгоджених між Гітлером та Сталіном. Для усіх євреїв цього регіону, Пакт символізував початок Голокосту.

Для європейського лівого руху, підписання Пакту між Стілном та Гітлером символізувало моральне банкрутство Радянського Союзу. Прихильники Сталіна тривалий час намагалися знайти раціональні пояснення такого політичного кроку, як спроби затягнути час і краще підготуватися до війни з Німеччиною.

Звичайно, на літо 1939 року, у Сталіна були усі підстави для сумнівів, щодо військового союзу з Британією та Францією. Головною розбіжністю сторін була відмова Польщі погодитися на присутність радянських військ на своїй території. Відповідно, обіцянки Гітлера виглядали більш привабливими для Сталіна.

Проте Сталін на вважав Пакт з Гітлером як затягування часу до початку війни, яка врешті почалася у червні 1941 року.

Він не бачив різниці між капіталістичними державами з ліберальним устроєм та фашистськими диктатурами, бо усіх вважав ворогами СРСР. Сталін сподівався з допомогою Пакту розіграти країни Заходу і дозволити Гітлеру вчинити напад на Польщу та Захід без втручання СРСР.

Відома цитата радянського керівника з 1939 року: «Ми не проти війни між (між Німеччиною та Західними державами), якщо вони добре поборються і знесилять один одного».

СРСР заперечував існування секретних протоколів до Пакту з Німеччиною. Лише після масових демонтарцій 1989 року, які відзначали 50 річницю Пакту, спеціальна комісія визнала факт існування документу. Сам документ було оприлюднено в незалежній Росії у 1992 році.

Пакт Молотова-Ріббентропа залишається докором для тих у Путінській Росії, хто так пишається перемогою СРСР у війні з Гітлером. Відзначення річниці Пакту завжди ускладнює взаємини Москви з своїми сусідами, які згадують про нього у контексті Радянського поневолення після 1945 року.

Європейський парламент ухвалив відзначати 23 серпня як день пам'яті жертв двох тоталітарних режимів - Гітлера та Сталіна. Це чудова ідея. Можливо це допоможе полагодити протистояння до якого призводить відзначення річниць пакту.

Джерело: ЗІК

  Версія для друку

  Лінк на e-mail