| Громадські організації | |
Благодійні організації | |
Профспілки | |
Релігійні організації | |
Господарські асоціації | |
Органи студентського самоврядування |
.jpg)
СУТЬ СПРАВИ І РЕЗУЛЬТАТИ РОЗГЛЯДУ
До Європейського Суду з прав людини звернулися п’ятеро громадян Швеції Mr Tommy Evaldsson, Mr Johan Svahn, Mr Tonnie Hodell, Mr Jonny Lindqvist and Mr Conny Brandt, а також Шведська Індустріальна Компанія із позовом проти Королівства Швеції. Заявники були членами професійної спілки. Заявники оскаржували відрахування 1,5 % із зарплати працівника на покриття моніторингових внесків професійної спілки.
Суд дійшов висновку, що моніторингова система Спілки у цій справі у контексті швецької системи колективних договорів не є прозорою. Сплата коштів заявником не є пропорційна «громадським інтересам» у цій справі і порушує статтю 1 протоколу №1 Конвенції.
Судом встановлено порушення статті 1 протоколу №1 Конвенції і присуджено виплату заявникам: 5000 Євро немайнової шкоди та 87 800 Євро на покриття судових витрат.
Суд не встановив порушення статті 11 Конвенції, проте Суддя Fura-Sandstrom висловила окрему думку щодо справи, у якій викладено обґрунтування порушення цієї статті Конвенції.
ПОВНИЙ ОГЛЯД І ПЕРЕКЛАД РІШЕННЯ
До Європейського Суду з прав людини звернулися п’ятеро громадян Швеції Mr Tommy Evaldsson, Mr Johan Svahn, Mr Tonnie Hodell, Mr Jonny Lindqvist and Mr Conny Brandt, а також Шведська Індустріальна Компанія із позовом проти Королівства Швеції.
Компанія уклала колективний договір із Шведським Будівельним професійним Союзом.
Троє із заявників є членами професійної спілки, а інші не є членами жодної.
Відповідно до частини 3 колективного договору, Компанія була зобов’язана подавати Спілці відомості про розмір оплати праці, імена та номери соціального страхування працівників, а також норми роботи і робочого часу. Компанія підпадала під проведення перевірок Спілкою. За це Компанія повинна булла сплачувати Спілці 1,5 % від заробітної платні кожного працівника.
Компанія звернулася до Суду із трудових спорів, стверджуючи, що проведення таких перевірок і сплата таких внесків суперечить статті 11 Конвенції про права людини, а саме «негативному праву» не вступати до жодних спілок.
Двоє заявників, Mr Evaldsson and Mr Hodell, також звернулися до Суду. Вони стверджували, що здійснення моніторингу Спілкою не стосувалося їх і вони від цього не отримали користі, а тому вважають несправедливою сплату внесків.
Спілка заперечила ці звинувачення, стверджуючи, що такі відрахування від зарплати є членськими внесками, а застосування моніторингової системи не означає обов’язок працівників приєднуватися до профспілки. Також вона зазначила, що заявники не висловили жодних ідеологічних причин несприйняття моніторингової системи, а звіти організації засвідчують її результативність.
Рішенням від 7 квітня 2001 року Суд у трудових спорах відмовив у задоволенні позову Компанії. Він послався на низку подібних судових рішень у таких спорах. Аргументи зводилися до того, що реалізація функції моніторингу базується на договорі, а її виконання потребує оплати.
Національне законодавство
А.Свобода об’єднання
Свобода об’єднання гарантована Конституцією Швеції. Відповідно до Конституції, «кожному громадянину гарантується: 1. свобода вираження: свобода сповідувати та висловлювати ідеї, погляди та враження в усній, письмовій, конклюдентній формі чи іншим чином…2. свобода об’єднання: свобода об’єднуватися із іншими з метою задоволення особистих чи суспільних інтересів…»
Також Конституцією передбачений негативний аспект свободи об’єднання: «кожен громадянин захищений від дискримінації по відношенню до його політичних, релігійних, культурних чи інших поглядів».
В.Відносини між роботодавцями та працівниками
Стаття 10 Акту 1976 року передбачає право роботодавців та організацій працівників здійснювати переговори і врегульовувати відносини.
Відповідно до статті 26 цього Акту колективний договір є обов’язковий не тільки для роботодавців та організацій працівників, але й для їхніх членів, у тому числі компаній та працівників.
C. Система моніторингу
1. Моніторинг оплати праці здійснюється у спосіб, який визначається за погодженням роботодавця та місцевого відділення спілки. Звичайною практикою є перевірка документів та особисте відвідування представниками спілки підприємств.
2. Відповідно до умов Договору, місцеве відділення спілки має право отримували компенсацію у вигляді внеску – 1,5 % від оплати праці працівника.
23. Член союзу сплачує приблизно 3 500 швецьких крон за рік за здійснення моніторингу та додатково за членство у союзі 3000 крон. Конкуруюча спілка - Syndicalist union – не застосовує моніторингову систему.
24. Систему моніторингу запроваджено Договором від 1976 року. Сьогодні система моніторингу комп’ютеризована і базується на даних, які подаються роботодавцем.
Заявники звернулися до Європейського Суду з прав людини
Заявники стверджували наявність порушення статті 1 протоколу №1 Конвенції про права людини.
Вони заявили, що моніторинговий внесок із їхньої заробітної плати порушує їхнє право власності.
Стаття 1 протоколу №1 Конвенції передбачає: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів”.
Оцінка обставин справи Європейським Судом з прав людини.
1. Чи було втручання у право.
Суд зазначив, що у відповідності до положень Договору, сплата 1,5 % із зарплати працівника повинна була покривати моніторингові внески. Суд дійшов висновку, що такі відрахування могли позбавляти його права власності у розумінні статті 1 протоколу №1 Конвенції.
2. Мета і правомірність втручання
Спочатку слід з’ясувати, чи мало позбавлення права власності законну мету у «суспільних інтересах» та «було передбачене законом» у розумінні статті 1 протоколу №1 Конвенції.
Запровадження системи моніторингу і перевірок мало на меті захистити права працівників, у Суду не виникає сумніву щодо того, що схема системи була запроваджена у відповідності із законодавством Швеції.
3. Співрозмірність втручання
Втручання у вільне володіння власністю може порушити справедливий баланс між цілями громадського інтересу та вимогами про захист фундаментальних прав людини.
Судом встановлено, що близько 30 євро щомісяця сплачувалися із заробітної плати заявників протягом 5 місяців як зобов’язання перед спілкою. Заявники стверджують, що вони не отримали допомоги через запровадження моніторингової системи.
Суд встановив відсутність повної інформації, що дозволяє дослідити результати моніторингової роботи та використання коштів організацією у аспекті статті 1 протоколу №1 Конвенції. Як було зазначено стороною, утримання із зарплати працівників розцінювалося як оплата послуг спілки по моніторингу.
Суд дійшов висновку, що моніторингова система Спілки у цій справі у контексті швецької системи колективних договорів не є прозорою. Тому сплата коштів заявником не є пропорційна «громадських інтересів» у цій справі порушує статтю 1 протоколу №1 Конвенції.
II. Порушення статей 9, 10, 11 та 14 Конвенції
65. Заявник стверджував, що сплата моніторингових внесків із його заробітної плати порушує право на свободу об’єднання відповідно до статті 11 Конвенції. Більше того, у відповідності із статями 9, 10 Конвенції вони стверджували, що вони були змушені погоджуватися із ідеологічною програмою організації.
66. Уряд заперечив ці доводи заявника.
3. У аспекті статті 1 протоколу №1 (параграфу 64), Суд не вважає за потрібне досліджувати обставини щодо статей 9,10, 11 та 14 Конвенції.
III. Застосування статті 41 Конвенції
4. Стаття 41 Конвенції передбачає: «Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткову компенсацію, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.
Шкода
69. Заявники вимагали 7 500 Євро для відшкодування немайнової шкоди, заподіяної відповідачем.
70. Суд присудив 5 000 Євро відшкодування моральної школи заявнику.
A. Витрати
5. Заявники стверджували про наявність 112 000 Євро на правові послуги.
74. Суд відшкодовує лише вартість послуг, які були фактично надані у цій справі. Судом встановлено, що було здійснено фактичних витрат на суму 87 800 Євро, які і підлягають відшкодуванню.
Рішення Європейського Суду з прав людини
1. Судом встановлено порушення статті 1 протоколу №1 Конвенції.
2.Судом присуджено виплату заявникам:
а) 5000 Євро немайнової шкоди,
б) 87 800 Євро витрат.
Окрема думка судді щодо порушення статті 11 Конвенції
Суддя Fura-Sandstrom висловила окрему думку щодо справи.
Суддя висловила окрему думку щодо дослідження порушення статті 11 Конвенції.
Суд у трудових спорах у рішенні від 7 квітня 2001 року наголосив на тому, що безперечним фактом є те, що заявники не були змушені вступати у Спілку.
Відповідно до прецедентного права Європейського Суду з прав людини, не лише прямий тиск щодо виявлення бажання вступити до асоціацій може порушувати негативне право на об’єднання.
Також заявники стверджують, що вони не бачать, куди пішли їхні кошти. Відсутність прозорості розрахунків Спілки на їхню оплату праці та загальні заходи та політичні дії, які суперечать статті 11 Конвенції і праву на об’єднання.
Суддя вважає обґрунтованим аргументи заявників щодо порушення статті 11 Конвенції.
Повний текст Рішення на сайті Європейського Суду з прав людини (доступний лише англійською мовою).
Переклад здійснено проектом "Громадський моніторинг та консультування громадських, благодійних, релігійних організацій, профспілок з питань державної реєстрації та відносин з органами влади" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Версія для друку
Лінк на e-mail
Голосування
Чи вдавалось Вам подати документи на реєстрацію нової/змін про громадську/благодійну організацію з першого разу звернення до органу реєстрації?
Дайджест
 | № |
Всі дайджести >>> |
Партнери та друзі
Всі права застережені. Передрук матеріалів сайту вітається за умови гіперпосилання на Портал "Юрист НГО" http://www.lawngo.net