Юрист НГО

У цьому виданні пропонуються результати громадського моніторингу реалізації та захисту права на інформацію молоді та МГО шляхом пасивного доступу, аналіз стану активного доступу молоді та молодіжних організацій до інформації, типових відмов органів влади та наявності порушень права на інформацію про молодіжні програми та їх фінансування.

Звіт підготовлено та видано у рамках проекту «Реалізація та захист права молоді та молодіжних організацій на інформацію про молодіжні програми та їх фінансування», який реалізовується за підтримки програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження».

Проект має на меті сприяння та покращення реалізації права на доступ до інформації про молодіжні програми та їх фінансування на загальнодержавному та місцевих рівнях, навчання та активізацію організацій у реалізації права на інформацію.

До діяльності проекту щодо права на доступ до інформації про діяльність органів влади у справах молоді долучились молодіжні громадські організації із інших областей України.

У першому етапі проекту молодіжні громадські організації та їхні представники перевіряли «пасивний доступ до інформації молоді»: офіційні веб-сайти (сторінки) управлінь та відділів органів влади у справах молоді щодо відповідності Постанові Кабінету Міністрів №3 «Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади».

Значну увагу приділено саме дослідженню висвітлення інформації про діяльність органів влади, молодіжні програми та їх фінансування на веб-сайтах органів влади та місцевого самоврядування, їхніх відповідних структурних підрозділах. По-перше, Інтернет-сайти стають все більше чи не єдиним джерелом інформації про діяльність та рішення органів влади та місцевого самоврядування на фоні роздержавлення державних та комунальних ЗМІ, обмежених можливостей фінансувати оприлюднення інформації. По-друге, для молоді Інтернет ресурси є особливо важливим та одним із основних джерел інформації. По-третє, в Україні існують мінімальні юридично закріплені зобов’язання щодо інформаційного наповнення веб-сайтів органів влади, низкою нормативно-правових актів визначено перелік інформації, частоту наповнення тощо. По-четверте, висвітлення інформації на веб-сайті може сприяти зменшенню кількості паперових інформаційних запитів та відповідно затрат на надання відповідей: якщо громадянин чи НУО знайдуть інформацію самотужки, що вони і роблять перш за все з використанням Інтернету та офіційного веб-сайту органу влади (т.з. пасивний доступ до інформації), вони не матимуть потреби користуватись та витрачати ресурси на активний спосіб реалізації права на інформацію (подання запиту).

В другій частині проекту здійснювався моніторинг активного доступу молоді та МГО до інформації про молодіжні програми та їх фінансування.

Три організації – Комітет підтримки студентського самоврядування (м. Львів), Асоціація Молодих Реформаторів (м. Луцьк) та Центр громадської адвокатури (правозахисна організація, яка адмініструє програму правової підтримки організацій громадського сектору) подавали інформаційні запити до органів влади у справах молоді, досліджували результати, а також застосовували правові механізми для поновлення порушеного права на доступ до публічної інформації.

Обрана методика та результати досліджень краще, ніж суб’єктивні оцінки експертів демонструють та надають докази:

якою є «практика» доступу до інформації громадян та неурядових організацій та як вона відрізняється від «теорії»,

чи дотримуються Права Людини, зокрема право на інформацію, так як це передбачено міжнародними та прогресивними національними нормативно-правовими актами,

якими є перешкоди у реалізації права на інформацію в Україні, або які перешкоди можуть створюватись на рівні правозастосування навіть тоді, коли законодавчо право та процедури реалізації закріплені, якою є повага до Прав Людини у чиновників, рівень знань та кваліфікації,

чи працюють та наскільки є ефективними механізми захисту права на інформацію,

якими є прогалини у законодавчому регулюванню, правозастосуванні та інших умовах реалізації та захисту права на публічну інформацію.

Якщо говорити простіше – правозахисники та громадські активісти самостійно чи спільно із громадянином чи іншою особою, права якої порушено, проводили «тестування» системи реалізації та захисту права. Розпочинається воно, наприклад, із інформаційного запиту, однак в процесі реалізації свого права доводиться «тестувати» усі ланки – звертаючись із оскарженням ненадання відповіді на запит і до вищестоящого чиновника, і до правоохоронних органів, можна пройти усі ланки національної системи і звернутись до міжнародних органів захисту прав людини.

Результати такого «тестування» реалізації та захисту права на інформацію про молодіжні програми та їх фінансування із державного та місцевих бюджетів в Україні опубліковано у виданні.

Завантажити книжку