|
|||||||||||||
Що має бути у статуті для неприбутковості?Неприбутковість та її реєстраціяОзнаки неприбутковостіГромадські об'єднання (зміни)Благодійні організації (зміни)Приклади статутів громадських об'єднаньГромадські об'єднання Благодійні організаціїНОВИНИ СТАТТІНОВИНИ ПРОГРАМИКонтакти програмиFacebook консультаційний центрГРОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯБЛАГОДІЙНИЦТВОГРОМАДСЬКА УЧАСТЬІНШІ ПИТАННЯПЕРЕКЛАДИ РІШЕНЬ ЄСПЛ ПРО СВОБОДУ АСОЦІАЦІЇКОРИСНІ ВИДАННЯ Відео-блоги архівАрхів публікаційАрхів новин |
Які права мають легалізовані шляхом повідомлення громадські організації, якщо стаття 20 Закону «Про об’єднання громадян» визначає права «зареєстрованих об’єднань громадян»?
Якщо громадська організація здійснює легалізацію шляхом повідомлення, вона не набуде статусу юридичної особи. Відсутність цього статусу дещо обмежує у цивільних правах організацію, вона не може відкрити рахунок. Проте якщо немає ресурсів для ведення обліку та звітності, такий механізм дає, з одного боку, те, що виконано вимоги щодо обов’язкової легалізації, з іншого боку, не виникають зобов’язань щодо постановки на облік як юрособи у всі інші установи та фонди, а також ведення бухобліку та подання звітності.
Також слід вказати на можливі труднощі, з якими може стикнутись громадська організація легалізована шляхом повідомлення.
Якщо уважно читати статтю 20 Закону України «Про об’єднання громадян», то можна помітити, що мова іде про «Права зареєстрованих об’єднань громадян», не про «Права легалізованих об’єднань громадян».
Стаття 20. Права зареєстрованих об'єднань громадян
Для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян користуються правом:
виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права;
представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;
проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо);
ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні;
створювати установи та організації;
одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;
вносити пропозиції до органів влади і управління;
розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;
засновувати засоби масової інформації.
Отож у переліку не тільки права, якими користуються організації-юридичні особи (наприклад, засновувати засоби масової інформації, набуття майнових прав, створенні підприємств), але і всі інші права, якими б мали користуватись не тільки ті, які зареєстровані як юридичні особи, але і легалізовані шляхом повідомлення. Зокрема, це такі права як представлення та захист своїх інтересів та інтересів своїх членів, проведення масових зібрань, одержання від органів влади та місцевого самоврядування інформації, зокрема реалізація права на інформаційний запит, звернення, розповсюдження інформації та пропагування своїх ідей та цілей. На жаль, навіть існує така практика. Громадській організації у Криму відмовлено у легалізації шляхом повідомлення, бо організація подала документи, у якій вказувалось, що вона має на меті «представляти і захищати законні інтереси своїх членів (учасників) у державних органах надано зареєстрованим об'єднанням громадян». Водночас легалізуючий орган вказував, що таке право мають тільки «зареєстровані об’єднання громадян», а це легалізується шляхом повідомлення, а не реєстрації.[1]
Водночас відповідно до статті 13 Закону України «Про об’єднання громадян» громадська організація, яка легалізована шляхом реєстрації, так само і легалізована шляхом повідомлення, діє на підставі власного Статуту. В цьому документі, власне і передбачаються права організацій також. Так як стаття 20 Закону передбачає тільки права організацій легалізованих шляхом повідомлення, відсутні визначення у Законі права організацій легалізованих шляхом повідомлення. За таких умов слід виходити із прав, передбачених Статутом організацій, які не суперечать законодавству та її статусу. Наприклад, очевидно, що відкривати рахунок у банку до внесення змін до законодавства про банківську діяльність організація не може, тому таке право у Статуті не може бути передбачено, всі інші, що не суперечать статусу можуть бути передбачені та реалізовуються громадською організацією (до прикладу, проведення зібрань, видання інформаційних матеріалів, поширення інформації, представництво та захист інтересів, подання інформаційних запитів, звернень).
Саме це обґрунтування, що громадська організація, легалізована шляхом повідомлення, має права, передбачені її Статутом, використовується організаціями та органами влади у відносинах із органами влади.
Для прикладу, наводимо відповідь органів юстиції на запит громадської організації «Сокіл». В ній вказується, що організація, яка легалізована шляхом повідомлення, має права, визначені її Статутом. Див. роз'яснення
Ненадання відповіді на інформаційні запити, звернення такої організації з посиланням на статтю 20 Закону «Про об’єднання громадян», що вона визначає права тільки «зареєстрованих організацій», є порушенням права на об’єднання громадян.
[1] Ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009 року у справі № 2-а-1264/08/0170 знаходиться в єдиному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua), а також на порталі «Юрист НГО» lawngo.net у розділі «Судові рішення».
Лінк на e-mail |
Голосування
Чи вдавалось Вам подати документи на реєстрацію нової/змін про громадську/благодійну організацію з першого разу звернення до органу реєстрації?
Дайджест
Партнери та друзі |
|||||||||||
© Портал "Юрист НГО". Програма правової підтримки організацій громадського сектору Центру громадської адвокатури, 2008. Всі права застережені. Передрук матеріалів сайту вітається за умови гіперпосилання на Портал "Юрист НГО" http://www.lawngo.net |